Каталог статей

Заняття 2

Тема. Подорож у казкову Країну шкільних речей.

Мета. Ознайомити дітей з походженням назв шкільного приладдя та його призначенням, вихову­вати бережливе ставлення до своїх і чужих речей.

Хід заняття 

І частина

- Дорогі діти, я дуже рада вас бачити. А ще на вас з нетерпінням чекав той сіренький зайчик, який разом з нами грався на минулому занятті.

Пам’ятаєте гру, яку ми розучили? Давайте повторимо.

Сірий зайчик вирвав травку

Та й поклав її на лавку.

Хто травичку ту знайде

Той на святі в нас буде.

Та й колобкові було дуже цікаво, як ви його намалювали.

( Створення виставки дитячих робіт).

 А Лисичка-сестричка, так та , хитрюща, пообіцяла відпустити Колобка, якщо ми викладемо з букв його ім’я.( Сподівається, що ніхто з вас букв іще не знає.)

- Врятуємо Колобка?  Молодці!

Сьогодні ми вирушаємо в подорож до Країни шкільних речей. Але спочатку нам необ­хідно придбати квиток-перепустку. Оскільки країна чарівна , то й квитки у нас будуть незвичайні.( Зайчики-іграшки)Щоб отримати квиток, потрібно пригадати назви речей , які нам потрібні для навчання в школі? (Парта, портфель, ручка, зошит, крейда, книга, пенал тощо.)

Молодці, ви назвали багато шкільних речей. Отже, ми можемо вирушати. А зараз уявіть, що ви сидите в зручному салоні автобуса.

А поки ми будемо у дорозі, я розповім вам про старого Майстра.

Було це дуже давно. Старий Майстер дуже любив дітей і часто бував у школі. А школа ця існувала вже багато-багато років. Училися діти раніше за довги­ми столами, сиділи на довгих лавах, які були дуже
незручні. І добрий Майстер замислився, як зробити так, аби дітям було зручно. Він довго креслив, май­стрував, і... як ви гадаєте, що йому вдалося зроби­ти? Правильно, парту. Це і є наша перша зупинка.
Ми з вами будемо вчитися правильно сидіти за
партою.

-   А чи знаєте ви, що речі вміють розмовляти? Якось я підслухала таку розмову.

3 парти капнула – сльоза ...  

Смолиста і густенька.
-    У парти столик запитав:        

«Чому ти плачеш, дорогенька

Нумо витри свої очі,     

 Та розкажи, у чому річ?»        

''  Вона зітхнула неохоче:           

Згорю даремно, як прості дрова, 

А я ж була така новенька і здорова.

Дві букви лише вивчив Коля 

Й надряпав їх маленькою рукою.
І доки алфавіт цей учень вчитиме,

Мене він шкрябатиме і губитиме

_ Мораль такою буде на цей раз

 Добре, якщо такого Колі

 Немає серед вас.

  - Скажіть, чому плакала парта?             

 - Чи правильно робив Коля?        

- Як треба ставитися до чужих речей?

Ой, наш зайчик засумував.

Хочеться йому по травичці пострибати, морквинку пожувати.

Давайте йому намалюємо красиву рівненьку травичку.

Робота в зошитах в клітинку.

А  в другому рядочку накреслимо трикутнички. Уявимо собі , що це буде морковка. Ту, яка вийде найкраще віддамо зайчикові. Згода?

 - Ми з вами захопилися і не помітити, як наблизилися до наступної зупинки. Хто з вас відгадає, про що йдеться?      

Темна; мов осіння річ,

Незамінна в школі річ. 

    (Дошка.)        

Для чого потрібна дошка?

А яка незмінна супутниця є у неї? Правильно, крейда.   

А на наступній зупинці нам час сходити на перерву.

ІІ частина

- Повертаємось у наш чарівний автобус. Сідаємо зручненько, правильно за партами і продовжуємо подорожувати країною шкільних речей.

Наступна зупинка теж пов'язана з історією про старого Майстра, бо він не тільки парту змайстру­вав, а ще й багато інших шкільних речей. Давно колись учні носили свої книги та зошити в руках. Майстер придумав для них... Що? Портфель. Для чого потрібен портфель?  

Гра «Склади портфель» 

На демонстраційному столі – книжка, зошит, олівець, ручка, пенал, лялька, лінійка, іграшковий автомобіль, м’яч.

Назвіть предмети, які знаходяться на столі.

Які з них не потрібні для навчання?

Як їх назвати одним словом?

Що учень візьме із собою до школи?

Ох і зайчик в нас бешкетник! Всю травичку пощипав, усю моркву позбирав! Давайте ще для нього попрацюємо.

( Робота в зошитах в косу лінію) .  

На наступній зупинці ми познайомимося з пена­лом. Його теж створив Майстер. Спостерігаючи за дітьми, він помітив як довго вони шукають ручку, олівець у портфелі, от і створив для цього приладдя пенал-домівку.            

Розповім я, щоб ви знали,
Для чого є  у нас пенали.            

Щоби ручки не губились;

Щоб в портфелі не сварились,
Щоб знайти було їх зручно —  

Пенал зробив Майстер влучно.

Ну, спасибі старому Майстрові, що відтак дбав про дітей. Раніше пенали були дерев'яні. А зараз бувають різні.  

Та ось перед нами нова загадка. Швидше відга­даймо — й далі вирушаймо.

У коробці спочивають

Спритні хлопці-молодці,            

Убрання барвисте мають і загострені кінці

На папері слід лишають, а зовуться ... (олівці).

Відгадали - молодці! Ось зараз ви і покажете, як умієте користуватися олівцями. На зворотній стороні аркуша Чарівний олівчик намалював для вас прапорці. А щоб ваші пальчики були вправними він загадав, щоб ви не просто їх  розфарбували, а заштрихували, тобто провели рівненькі лінії на однаковій відстані одна від одної.

Впоралися? Молодці!

Які ще цікаві речі змайстрував для вас майстер? Правильно, це зошит, підручник, лінійка. А для чого вони потрібні учням?         

Ось і закінчується наша подорож. А щоб дізнати­ся, якою казковою країною ми так цікаво подорожували і де живуть такі цікаві речі, пропоную відга­дати  ще одну загадку

Стоїть вулик придорожній,                 

Уночі завжди порожній,             

Вранці і вдень гуде, оживає ,

А вночі відпочиває.             

-                    (Школа.)        

Бажаю вам, діти, бути добрими і розумними, як старий Майстер. Бережіть свої і чужі речі, шкільне майно. Пам'ятайте, що все це створено для нас працею багатьох людей! Любіть свою школу— незви­чайну казкову Країну наук. А щоб ви пам’ятали, для чого ви ходите до школи, давайте розучимо такий вірш.

Ось і школа, ось і клас.

Він давно чекає нас.

І прийшли ми всі сюди.

Щоб учитись і рости.