Тема. Земля – спільний дім для людей.
Мета: поглибити знання учнів про природу Землі, її красу і багатство, сприяти
розумінню проблем довкілля та шляхів їх вирішення;
розвивати уяву, логічне мислення, пам’ять;
виховувати бажання берегти і примножувати природні багатства,
трепетне ставлення до всього живого.
Обладнання: відеофільм “Земля – наш спільний дім” (посилання - https://www.youtube.com/watch?v=SB8TzyCgP3g), вірші.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форма проведення – усний журнал.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
Здрастуй, сонце,здрастуй, небо !
Я всміхаюся до тебе,
Бо у світ приходять діти,
щоб сміятись та радіти.
II. Актуалізація опорних знань.
Поняття Земля – планета пов’язане з поняттям Україна, Батьківщина, з картинами природи. Дерева в цвітінні і сріблястому інеї, у золотистому чи багряному листі і весняному пробудженні, безкраї хлібні лани, солов’їні гаї і вишневі садочки – усе це образ природи.
III. Мотивація навчальної діяльності.
Сьогодні ще раз переконаємося у красі і величі природи на планеті Земля, обговоримо існуючі екологічні проблеми та загрози існуванню людства, шляхи їх вирішення.
IV. Сприймання нового матеріалу.
Ст.1. Немає ліпшої краси.
Перегляд відеофільму “Земля – наш спільний дім”.
Скільки років Землі –
і мільярд , і мільйон,
а яка вона й досі ще гарна!
Л.Костенко
Ст.2. Давня мудрість.
Природа й досі залишається багато в чому для нас загадкою… А в давнину вона просто зачаровувала людей своєю красою, незбагненністю та силою. Земля видавалася їм живою істотою, яку не можна ображати, завдавати їй болю. Казкові богатирі завжди тримали нерозривний зв'язок з землею: припавши до неї, отримували надзвичайну силу, відірвавшись – втрачали її. Землю називали матір’ю, годувальницею, святинею. Їй кланялися, нею клялися і проклинали.
Небесні світила – сонце, місяць і зірки – викликали захоплення і вимагали свого трактування. У давнину вважалося, що на небі сяє скільки зірок, скільки людей живе на світі, бо в кожної людини – своя зірка. Коли людина народжується, на небі з’являється нова зоря, а коли помирає – гасне її зірка.
Існували повір’я про вітер, туман, блискавку, грім, дощ тощо.
Найцікавіші, найфантастичніші легенди пов’язані з рослинами.
Неначе тюльпани – це крихітні антени, що приймають голоси з космосу. А стебла трав – це язички полум’я, яке в пориві гніву хотіло спалити землю, але від умовлянь ласкавої дівчинки Зеленоглазки обернулося оксамитом смарагдовим, що покриває велетенські простори. І тепер на вітрі тріпотить зелений вогонь, своє колишнє завзяття пригадує, проте зворотної дороги немає: не може він клятву свою порушить – не чинити людям зла.
Ст.3. Природа хворіє.
Чи часто ми замислюємося над тим, чому околиці сіл збідніли на лелечі гнізда, замулилися на видолинках живі джерела, поріділи солов’їні переспіви? А може, в цьому є і кожного з нас провина? Вирушаючи до лісу, не всі пам’ятають священне правило: гриби ні за яких обставин не можна виривати, а лише підрізати. У пошуках лікарських рослин ми нерідко забуваємо: висмикнута із землі травичка навічно позбавлена свого родоводу; розчавлена на квітці бджола вже ніколи не запилить маточку; зрубана на березі верба, яка надійно оберігала русло, не стане на дорозі пісковому буревію, перечавлене гусеницею трактора джерело захиріє і зникне; націлене над розмахом качки дуло рушниці осиротить виводок; вилитий недбайливцем мазут залишить на довгі роки мертву пляму на живому тілі землі.
Якщо чорні клуби диму і стічні води забруднюють повітря і річки, страждає не тільки природа – хворіє і страждає людина. І рибам, і птахам, і звірям, і травам, і деревам, і квітам для життя необхідні зони спокою. Потурбуватися про це може тільки людина. Захищаючи природу, людина захищає себе.
У хворої природи здорових людей не буває. Є тільки один спосіб співіснувати з природою. Це — пізнавати її закони й узгоджувати з ними свої дії. За порушення цих законів людство вже несе відповідальність.
Так, справді карає природа нас за нерозумне ставлення до неї. Карає Чорнобилем, нітратами, парниковим ефектом, озоновими дірами, посухами, голодом, страшними хворобами, вкорочуючи вік людству. Єдиний вихід для нас — берегти довкілля, рідну природу і тоді вона стане для нас люблячою і мудрою матір'ю.
Ст.4. Червона книга Землі.
Людина на земній кулі знищила понад 270 видів диких тварин. Серйозно постраждав і рослинний світ. Тому у 1948 році при Міжнародному союзі охорони природи було створено комісію, а у 1949-1966 роках — Міжнародну Червону книгу, в якій описані види рослин і тварин планети, яким загрожує небезпека повного вимирання. Нині під загрозою зникнення на Землі знаходиться близько 20-25 тисяч рослин, 600 видів птахів, 120 видів ссавців, багато риб, земноводних, комах, молюсків. І не лише беззахисні тварини потрапили до цього списку: тут і величезний носоріг, і прудкий гепард, і нездоланний тигр.
Все на землі, все треба берегти -
І птаха й звіра, і оту рослину,
Не чванься тим, що цар природи ти -
Бо врешті, ти його частинка.
Б.Лепкий
До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, і знаходяться під загрозою зникнення.
Ст.5. Природу збережімо, люди !
Той, хто садить паростки кленові,
Хто діброви молоді ростить,
Сам достоїн людської любові,
Бо живе й працює для століть.
М.Рильський
Спинися, людино, адже ти – найрозумніша істота природи! Навіщо нищиш своє право на щастя жити? Воно дається тобі тільки один раз! І всі блага землі перед тобою. Чому ж користуєшся ними так бездумно? Чому ти дивишся на світ як нерозумний споживач?
Отямся, людино, доки ще не пізно! Поглянь навколо – які кольори, пахощі, звуки! Це твоя земля. На все це дивишся, все це вбираєш у себе, сповнюєшся високістю простору, що навкруги, і відчуваєш, що ти не в силі не любити цей рідний куточок землі.
На землі, у домі вселюдському –
Протиріч і негараздів тьма.
Будьте, люди, обережні в ньому!
Іншої домівки в нас нема.
П.Власюк
V. Узагальнення і систематизація знань.
Обережно ступай,
Не зламай живі квіти,
Бо вони, як і ти,
Потребують тепла.
Адже все на Землі
Прагне бути зігрітим.
Зупинися, не смій заподіяти зла !
Обережно ступай,
Нахились, придивися,
Не гаси під ногами земного життя.
Десь співає цвіркун,
Заховавшись під листям,
Он гніздечко – не руш,
І другому затям.
Он біжить по землі працьовита комаха.
Не дави, не топчи,
Не руйнуй, не ламай.
Все потрібне Землі:
І рослина, і птаха –
Ти ж людина, не звір.
Обережно ступай !
В.Геращенко
Складання пам’ятки.
Пам’ятка
• Не ламай дерев!
• Не витоптуй рослин!
• Не лови метеликів, диких птахів та звірів!
• Не руйнуй мурашники і пташині гнізда!
• Не знищуй жаб, ящірок!
• Не збирай букет із лісових квітів!
• Не сміти!
• Збираючи лікарські рослини, частину залиши природі!
• Зламав дерево – посади три!
VI. Підсумок уроку.
Земля – це неоціненний дар. Берегти її, вести непримиренну боротьбу за її здоров’я і красу – наш святий обов’язок.
Наш обов’язок – зберегти
повітря і водойми – чистими,
ґрунти – родючими,
рослини – зеленими,
а тварин – живими!
Список використаних ресурсів:
1. https://www.youtube.com/watch?v=SB8TzyCgP3g
2. http://subject.com.ua/lesson/world/4klas_2/26.html
|
