Жвава абетка
Алла стала на алеї –
«А» малює на асфальті.
«Аза» лащиться до неї,
Алфавіт хотіла б знати
Баба любить біб.
Бере баба на обід
Боби і бобенята –
Буде борщ багатий.
Воркотуне-воркотику,
Що воркоче в животику?
Вусом кіт-воркіт повів:
– Два вареники я з’їв.
Гуси-гусенята,
Ген, господар на городі.
Гелготати і ганяти
Гусакам на грядці годі!
Ґава аґрус посадила
І на ґанку ґелґотіла:
– Я ґаздиня гарна,
Про ґрунт дбаю справно!
«Ду-ду-ду!” – Денис на дудці
Дуже дзвінко задудів.
Пуделя, що спав у будці,
До обіду розбудив.
Еше-еше-ешелон
Везе Ему в гарний сон.
Емі треба спати,
Ешелону спочивати
Євген сік вишневий п’є,
Єві соку не дає.
– Це моє, а не твоє,
Є у кожного своє.
„Жу-жу-жу, жу-жу-жу”,
В жмені я жука держу.
Жук-жучище все дзижчить,
До жучків уже спішить..
Зуб у Зубра заболів.
Зубра зайчик пожалів:
– Зубре, друже, не жартуй.
Зразу ж зубчик полікуй.
Ихи-хи! – сміявя сич.
Розбудив сич тиху ніч.
Тихше, сиче, не кричи,
Тихо сплять усі сичі.
Іра їсть «ірис» – а Гліб
Приніс Ірі білий хліб.
– Хлібчик мій візьми собі,
Свій «ірис» віддай мені.
Їжачок трамваєм їде,
Під’їжджає до під’їзду:
– Їжачки, мерщій збиратись!
У трамваї йдіть кататись.
Йосип йоржика зловив,
І мерщій його схопив.
– Ой-йой! – плаче Йосип,
Колеться цей йоржик.
„Ко-ко-ко-ко! Ко-ко-ко!
Котик любить молоко
А корівка – пашу,
А дитятко – кашу.
Ла-ло-лу! Ле-ли-лі!
Лежить лев на землі.
Левко лева гладить,
З левом хлопець ладить.
«Ма – мо – му!» – мала Маруся
Вміло мамі промовля.
Усміхається матуся:
– Молодець, моє маля.
На-но-ну! Не-ни-ні!
Гарна сукня на мені.
Сині квітоньки на ній.
Зручно в сукні новій.
Олег Олі говорив:
– Оцет вчора я розлив.
За солодким соком ліз,
Чомусь оцет в руки вліз.
Пишна пава-павочка
Павочка, як панночка.
Пір’я розпускає,
Подвір’ям походжає.
Рюкзачок Роман придбав.
У рюкзав він речі склав.
- Рано-вранці, до обіду,
В табір я «Артек» поїду.
– Славко ніс смачний ірис,
Поспішав через ліс.
З лісу вискочив лис:
– Що нам, Славцю, приніс?
«Ток-ток!» – молоток.
Хто тут бешкетує?
Біля хати тин-тинок
Тарасик майструє.
У саду чудова груша,
Груші стиглі люблю дуже.
Жовтобоку і духмяну
Смачну грушу вмить дістану.
Федько Фані у фойє
На фаготі виграє.
„До-ре-мі-фа”– вправно й файно
Фантазує Федя Фані.
Хом’ячок хваливсь хрущу:
– В хащу по харчі ходжу.
Я хоробрий, як ніхто!–
Хвацько прибрехав хвалько.
Ціпу – ціп... Ціпу – ціп...
У цапка цупенький ціп.
У цапка ціп «цяця».
З ціпом цінна праця.
Чаєм дід Нечай частує.
Чебрець в чашечці я чую.
Чай смачний-смачненький.
Чи не чарівненький?
„Шу-шу-шу”– зашаруділо.
Миша мишці шепотіла:
– Не шуми, ти чуєш, мишко?
Ще не спить шалена кішка.
Щіточку щеня
Затащило у щілину.
Щось не хоче, щоб щодня,
Щіточка чесала спину.
Тільки всівсь Ілько – і вмить,
На підлозі сіль лежить.
Ільку все ще не сидиться:
– Закотилась десь сільниця.
Юрась п’ять в’юнів зловив.
Смачну юшечку зварив.
В’юни аж парують,
У юшці смакують.
Яся біля яблуньки
Вихваляє яблучка:
– Рясна яблунька моя.
Яблуню зростила я.
Опубліковано з сайту "Весела Абетка"
| 