Каталог статей

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учня

Урок 1. Мудрість несе добро.

Мудрість – це вміння розрізняти добро і зло, давати пораду самому собі та іншим, знаходити вихід із важких життєвих ситуацій, не нехтувати  порадами тих, хто має більший життєвий досвід. Наймуд­ріший Учитель – Творець світу.

Урок 2. Біблія – живоносне джерело мудрості.

Свою мудрість Творець залишив у Слові Божому – Святому Письмі, або Біблії. Хто шукає мудрості, той звертається до Біблії.

Вчимося читати Біблію для дітей.

Урок 3. Навколишній світ – книга Божої Мудрості.

Дізнаючись про навколишній світ, споглядаючи його красу, людина бачить у ньому мудрі закони, розуміє, що Творцем світу, його Будівничим є Бог. Світ нагадує нам книгу, Автором якої є Бог. Людина відчуває радість від пізнання світу.

Урок 4. Слово Боже до людини.

Небесний Отець бажає добра Своїм дітям, тому дає людям Свої Заповіді, виконання яких допоможе знайти шлях до взаєморозуміння, поваги, любові один до одного, уникнути життєвих негараздів, перемогти в собі погані риси характеру.

Урок 5. Мудра людина любить пораду.

Людина, яка прагне бути мудрою, шукає знання і цінує добрі поради. Від кого ми чуємо поради? Від батьків, дідусів, бабусь, учителів, старших друзів. Чи вміємо ми дослухатися до них? Чи не забуваємо дякувати за добрі поради?

Урок 6. Заповідь злагоди та довголіття.

У чому виявляється пошана до батьків? У слухняності, цінуванні їхньої турботи, чуйності, лагідності, вдячності. Батьківське благословення – це вдячність дітям за їх послух. Наводимо приклади батьківського благословення з життєвих історій і біблейських оповідей.

Урок 7. Дари Божої мудрості. Про таланти людини, її творчі здібності.

Піклуючись про людей, Господь дарує їм різноманітні таланти, творчі здібності для того, щоб людина могла приносити іншим добро та користь. Розвиток творчих здібностей потребує праці над собою.

Урок 8. Наші провідники у світ Мудрості (до дня учителя).

Радістю для вчителя є співпраця з учнями, які виявляють зацікавле­ність до знань, наполегливість, дослухаються до настанов і порад. Визначаємо значення праці вчителів та вчимо вдячності їм. Христос – Учитель учителів.

Урок 9. Мудра людина любить працю

Мудра людина розуміє, що без праці неможливо досягти певної мети, що чесна праця приносить користь іншим і собі, є джерелом радості та щастя.

Урок 10. Мудрість зодягається у скромність і живе у чистому серці.

Мудра людина не вихваляється перед іншими, стримана у проявах своїх почуттів (не гнівається, не вживає брутальних слів), не замислює проти інших зла.

Урок 11-12. Мудрість сповнена милосердя.

По-справжньому мудра людина – людина милосердна. Мудро нала­годжуючи власне життя, у своїх потребах вона не задовольняється лише особистим комфортним існуванням, а й прагне віддавати свою любов, ділитися з іншими тим, що має сама.

Урок 13-14. Святі послідовники Христа.

Прояв Божої мудрості в людях, які прийняли Заповіді Христові любові до Бога та ближнього, на прикладах Святих Петра і Павла, Святих княгині Ольги та князя Володимира.

Урок 15. Різдво Христове. Царство Небесне і царство земне.

Людство неоднаково зустріло народження Христа-Спасителя. Якщо добрі люди вшановували Богонемовля, то злі повстали проти Нього, боячись, що Христос заволодіє їхнім царством. Але царство Христа – Царство Небесне. І прийшов Він, щоб покликати до нього людей.

Урок 16. Різдво Христове. Дари Богові.

Святкуючи Різдво, ми приносимо Христові дари наших добрих справ. Найбільший дар – це любов до Бога і ближнього. Саме про це й розповідає легенда Г. Петрова «Дари Артабана».

Урок 17. Мудрість перетворює зле серце на добре.

Чому князь Володимир відмовився від язичництва? Подвиг християн Феодора та його сина Іоанна. Вибір віри князем Володимиром. Хрещення Русі.

Урок 18. Мудрість навчає прощення.

Мудра людина не тримає зла у серці, тому що це зло шкодить насамперед їй самій (інколи вона навіть починає хворіти) і тим, хто її оточує (страждає навіть навколишній світ).

Урок 19. Терпіння отримує винагороду.

Коли ми з терпінням долаємо біль образ, тоді серце сповнюється любові до усього світу, що і є найвищою нагородою.

Урок 20. Найкращий дар. Мудрість царя Соломона.

Біблійна оповідь про царя Соломона як приклад людини, що цінує мудрість вище за земні багатства.

Урок 21. Чесна людина – мудра.

Чесна людина відзначається особливою чеснотою – правдивістю. Чесним має бути кожне слово людини. Чесна людина має честь, вона гідна шани.

Урок 22. Мудрість далекоглядна. Притча про блудного сина.

Далекоглядність мудрої людини виявляється в тому, що вона добре розуміє наслідки тих чи інших учинків, має терпіння до інших, сподіваючись, що вони стануть кращими.

Урок 23. Сила наших слів.

Добре слово зцілює, а зле – вбиває. Мудра людина слідкує за своїми словами. Золотими є слова народної мудрості та Святого письма.

Урок 24-25. Внутрішня та зовнішня краса людини.

Внутрішня краса людини не впадає в очі, але важливіша за зовнішню. Вона має велику силу перетворювати цей світ на краще.

Урок 26. Воскресіння Христове.

Свято Пасхи й пов’язані з ним традиції та звичаї з давніх часів вшановуються в нашому народі. Головною темою цього свята є прославлення Ісуса Христа, Який переміг смерть і дарував людям вічне життя.

Урок 27. Божа й людська мудрість у камені та барвах.

Планета Земля – це Дім, який Бог створив для людей. А Храм Божий – творіння людських рук як прославлення Бога і вдячність Йому. Краса Божого світу й краса людської творчості, втілені у камені та барвах. Відвідування храму.

Урок 28. Чудотворне диво храму – ікона.

Гідні подиву та захоплення творіння митців, які присвятили свій талант оздобленню храмів. Ікона розповідає нам про духовний світ і допомагає доторкнутися до нього.

Урок 29. Мудрість чує іншого.

Мудра людина вміє слухати, прислухатися до думок інших, перейматися чужим болем, радіти успіхам інших, не чекає прохання про допомогу, а поспішає допомогти сам.

Урок 30. Заповіт наших предків. Навчайся мудрості.

Святі брати Кирило та Мефодій, учителі слов’ян, з радістю ділилися своїми знаннями, бажаючи, щоб перед людьми розкривалася краса Божого світу та людської душі.

А давньоруські князі своїми ділами поширювали любов до знань і мудрості.

Учень

має уявлення про:

– чесноту мудрості, яка є, з одного боку, даром Божим, а з іншого – надбанням самої людини;

– Біблію як джерело мудрості;

– навколишній світ – як творіння Боже;

– про людські здібності –як дар Божий;

– доброчесне ставлення до батьків і вчителів – як Заповідь Божу;

визначає:

– своє ставлення до повчань Святого Письма, настанов мудрих людей, до власних здібностей і талантів;

орієнтується в поняттях:

– «мудрість»;

– «живоносне джерело»;

– «талант»;

– «здібність»;

– «Божий дар»;

– «Божа заповідь»;

порівнює:

– мудрі вчинки з нерозумними, результати своєї праці в процесі навчання з лінощами та бездіяльністю;

розуміє:

– потребу наслідувати мудрі поради та настанови для уникнення життєвих негараздів;

аналізує:

– власні вчинки у порівнянні з учинками біблейських і літературних героїв;

пояснює:

– чому важливо бути слухняним, вдячним, чуйним до батьків і тих, хто про нас піклується;

використовує:

– приклади з власного життя та книжок для підтвердження своїх думок;

висловлює:

– свою думку про батьківське благословення, про вимоги старших до молодших, про наслідки непослуху, несправедливе покарання;

характеризує:

– риси, які йому подобаються або не подобаються в інших, і в собі, яких він хоче набути чи позбутися;

уміє розрізняти:

– хороші й погані вчинки інших і власні;

– мотиви вчинків і їх наслідки;

дотримується правил:

– духовної безпеки у власному житті: перш ніж щось зробити, обдумати своє бажання чи можливі дії;

– бути уважним до інших, не ображати, не засуджувати;

– уміти сприймати зауваження та поради без образ;

– бути слухняним і виконувати настанови батьків і вчителів;

має уявлення про:

– чесноти, притаманні мудрій людині: працелюбність, скромність, стриманість, сердечна чистота, терпіння, людяність, миротворчість, далекоглядність, уміння прощати, чути ближнього;

– певні історичні події, пов’язані з життям Ісуса Христа та Його послідовників;

орієнтується в поняттях:

– «подвиг», «сердечна краса», «внутрішнє зцілення», «внутрішня краса», «сила слова», «слово честі»;

може навести приклади:

– прояву Божественної та людської мудрості;

– внутрішньої краси людини, її вчинків;

– самовідданого служіння Богові та людям;

визначає:

– своє ставлення до самовдосконалення, дотримання правил людських стосунків на християнських засадах;

називає:

– відомі історичні імена послідовників Христа;

має уявлення про:

–княгиню Ольгу, яка перша з давньоруських правителів прийняла християнство на Русі;  

– подвиг християн Феодора та його сина Іоанна;

– пошук князем Володимиром віри та Хрещення Русі;

– створення алфавіту слов’ян Святими Кирилом і Мефодієм;

– заповіти дітям князів Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха;

аналізує:

– красу людської душі на прикладах персонажів Біблійних оповідей і художніх творів, а також близьких дитині людей (з власного досвіду);

розуміє:

– як людині треба поводити себе за християнськими нормами моральності (прощення, вибачення, послух, милосердя, співчуття, вдячність);

пояснює:

– зв’язок учинків з наслідками, взаємозв’язок внутрішньої та зовнішньої краси;

– потребу життя за Божими Законами для вдосконалення себе та світу;

використовує:

– власний досвід для пояснення християнських світоглядних цінностей (відроджувати й берегти християнські звичаї у власній родині й у своєму житті);

висловлює:

– власні думки з питань поведінки, вчинків і морального життя;

– власні враження від прочитаного;

– власні судження щодо життєвих ситуацій, запропонованих у посібнику, та повсякденного життя;

дотримується:

– правил духовної безпеки:

– слідкує за своїм внутрішнім станом, щоб попередити негативні думки та дії; – слідкує за своїми словами;

– звертає увагу на настрій і переживання ближнього, співчуває в радості та горі;

– приходить на допомогу не тільки тоді, коли просять, а й тоді, коли без слів зрозуміло, що потрібно допомогти;

уміє зобразити: &