Каталог статей

Продовження

1-й ведучий

Мати, наша мати, як голубка сива,

 Любові крильцями всіх нас прикривала.

 Мати, наша мати, як сонечко ясне,

Цілий день нам світить і в нічку не гасне.

Мати, наша мати, як ангел із неба, -

Вдень і вночі знає, що дітям треба.

2-й ведучий. Мама... Перше милозвучне слово, з якого дитина починає мудру науку словотворен­ня. Мамина ласка — це чарівні ліки від будь-якого болю. Мамина піс­ня — це те найдорожче, що відкла­дається в душі дитини ще з колиски. її завжди називали святою.

1-й ведучий. Мати народжу­вала дитину, співала їй пісень, вчи­ла добра і любові, навчала охайності, працьовитості.

Мама... Тільки вона нічого не пошко­дує для своєї дитини. Це вона у хвилину небезпеки ніколи не згадає про себе, все віддасть для того, щоб захистити дитину. Материнська любов не знає кордонів, страху, сумнівів, розрахун­ків. Вона очищає нас, зігріває, зупи­няє перед безоднею.

Мати тяжко страждає, якщо її дітей спіткало лихо, і розцвітає, стає молод­шою, веселішою, коли бачить, що її діти виросли порядними людьми.

2-й   ведучий

 Цінуймо наших матерів пречистих!

Зневажати їх — гірше нема вини!

 На дереві їх життя жовтіє листя,—

 Не вічно в світі житимуть вони.

1-й   учень     

Спасибі вам, рідні мами,

 Що ви тут сьогодні із нами.

До вас наше перше слово —

 Матусі, рідненькі, будьте здорові!

2-й   учень

Щоб не сивіло в вас волосся,

Щоб не морщилось чоло,

Щоб вам, кохані рідні мами,

У всьому і завжди везло.

Звучить пісня «Мамина коса».

3-й   у ч е н ь

Щоб вас кохали наші тата

 І дарували квіти вам.

 Немає ж бо у всьому світі

Жінок, чарівніших за мам.

4-й   учень

Просте, звичайне слово мати,—

А скільки ніжності й тепла!

Якщо всі ласки їх зібрати,

Не буде міри їм й числа!

5-й   учень

Пам'ятаймо, любі діти,

Пам'ятаймо завжди з вами,

Що для нас в. усьому світі.

Найдорожчі — наші мами!

Звучить пісня «Ластівко, мамо».

1-й   в є д у чий

Батьку любий, тату милий,

Нинішньої днини

Ти прийшов до нас на свято .

Нашої родини.

Ми тобі складаєм нині

Щире побажання,

Щоб прожив ти многії літа,

Не зазнав страждання,

Щоб ти вивів нас у люди

Та втішався нами,

Щоб гордитись міг своїми

Доньками й синами.

2-й   ведучий

Безслідно в житті не проходить нічого,

І те, що посієш,— до часу зійде.

Якщо ти забувся до батька дорогу,

То син твій до тебе її не знайде.

Батько... Тато...

Суворий. Вимогливий. А любов до ді­тей — стримана і врівноважена. Не­дарма кажуть, що дитину потрібно лю­бити так, щоб вона про це не знала. Саме такою є батьківська любов.

1-й ведучий. Батько має обов'язок піклуватися про родину, го­дувати її та захищати. Татко може і на­сваритись, якщо це потрібно. Кожне зауваження сприймається як належне, тому що його робить глава сім'ї. І ро­бить, найчастіше, справедливо.

Споконвіку діти до батька зверталися на ВИ. А називали його ніжно і люб­ляче: тато, татко, татечко, татонь­ко, татусенько, татуньо, татусю..

2-й ведучий. Роль батька в сім'ї неоціненна. Отож, учися шанувати свого тата. Його слова, його приклад мають бути святим законом у будь-якій родині.

Ніхто немає права засуджувати своїх батьків. Кожен повинен зрозуміти просту істину — батьки дали нам жит­тя. І кожен у хвилини непорозумін­ня чи образи повинен повторювати ці слова: «Своєю появою на світ я за­вдячую тобі».

1-й   учень

Як мені вас не любити,

Батьку рідний, нене?

Та ж ви мене згодували

Щирими руками..

Ой ніде то в світі,,

Краще немає,       

Як в батька і мами.

2-й учень

Батько розуму навчає,

Мати приголубить,   

Ніхто мене так на світі,

Як вони, не любить.

Дай же, Боже, щоб я виріс,    

В школі гарно вчився,

Щоб я батькові і неньці

Добре відплатився.    

Виконується пісня «Сину, сину, ангел мій»

3-й   учень          

Рідні тати, любіть нас, рідненькі,     

Бо ми діти дорогенькі,    

Хочем бути на вас схожими       

І, як ви, такі ж хорошими!

Хай же наше добре слово

Розквітає веселково!  

4-й   учень

Ми любим вас, кохані тата,    

Ми вам бажаєм здоров'ячка багато.

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи, 

І щоб в житті ніколи не хворіли.      

5-й   учень    

Наші друзі, рідні тата,

Ми вітаємо вас на святі.

Ми вас любим щиро-щиро,    

Вам бажаєм щастя й миру       )

Звучить пісня «Доня моя донечка».

1-й   ведучий

Дай, бабусю, поцілую

Сивину твого волосся.

Теплим диханням зігрію 

Снігом вибілені коси.

2-й ведучи й. Тільки вслухайся:  бабуся, бабусенька, бабуня-солодуня!
Яке ніжне, красиве, лагідне і пестливе слово! А ми — її внучатка, дівчатко чи хлоп'ятко. Бабуся — невтомна бджілка. Заради онуків вона віддасть все, навіть останньою краплиночкою води поділиться. А дбає бабуся про тебе тому, що ти — її дитиночка-кровиночка. А чого тільки нас не навчають бабусі: прясти та ткати, шити і вишивати, садити і вирощувати квіти, готувати їжу та білити хату, працювати на городі і в полі. Бабусі передали нам, як скарб, численні народні звичаї
і поради, успадковані від попередніх поколінь. Тисячі речей у житті забудете, а тих хвилин, коли люба бабуся оповідала байки, казки, не забудете до смерті.       

1-й   ведучий

Бабцю люба, бабцю дорогенька,     

Чи колись була ти, як ось я, маленька?    

Чи колись була ти, бабцю, молодою,       

Із рум'яним личком, з русою косою?       

Чи була у тебе до колін спідничка?    

Чи тобі казав хтось: «Ти моя синичка»? 

2-й   ведучий             

А колись, бабусю, лялькою ти гралась? 

Ти її жаліла, як вона ламалась?

 А чому, бабусю, треба всім старіти?

А хіба не має на оте все ліку?

А хіба не можна жити літ без ліку?