Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки [ Додати статтю ]

Г.Ф. Квітка-Основ’яненко – батько української прози

АВТОР РОБОТИ - МОТЕНКО ВАЛЕНТИНА ІВАНІВНА, ВЧИТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ДЕРГАЧІВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ №3 

Тема. Г.Ф. Квітка-Основ’яненко – батько української прози, один із перших у Європі «творців людової повісті» (І.Франко). Гуманізм та християнські ідеали, етнографічне тло творів. «Маруся» — перша україномовна повість нової української літератури, приклад прози з виразними рисами сентименталізму.
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменника; визначити ідейно-тематичну спрямованість твору, формувати предметні та ключові компетентності учнів; розширити знання про літературний напрям, течію; визначити ознаки сентименталізму й реалізму в повісті «Маруся», художні особливості твору (композицію, сюжет); розвивати вміння осмислено сприймати зміст твору, грамотно висловлювати власні думки, спостереження, робити висновки; виховувати інтерес до творчості Григорія Квітки-Основ’яненка.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет митця, книжкова виставка його творів, відеоматеріал, презентація, підручник, текст повісті, ілюстративний матеріал, тести.

                                                                                                       ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент
ІІ. Забезпечення емоційної готовності до уроку

- Повторіть хором вислів-афірмацію: «Я вірю в себе і свої можливості.»
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Прийом «Літературно-історична хвилинка» (слайд 1)
- Коли відбувалася суцільна русифікація на Україні? (Наприкінці ХVІІІ – початку ХІХ ст.)
- Що вона передбачала? (Закриття українських шкіл, заборону вивчення української мови й друку українських книжок.)
- Що стає однією з форм боротьби народних мас проти соціального й національного гніту? (Збереження рідної мови, національних традицій і звичаїв.)
- Чому 1798 рік у житті України стає знаковим? (Виходить друком славетна «Енеїда» І.Котляревського, написана народною мовою.)
- Який ідейний рух, характерною ознакою якого була віра в силу освіти й розуму, набув поширення у ХVІІІ ст. в усій Європі й на Україні? (Просвітництво.)
- Які основні художні напрями стають провідними? (Класицизм, романтизм, просвітницький реалізм.)
Учитель. Діти, ви отримали випереджувальне домашнє завдання – опрацювати матеріал про сентименталізм.

2. Повідомлення учнів про сентименталізм
- Що таке сентименталізм? (Художній напрям, який виник у світовій літературі в другій половині ХVІІІ ст. й замінив класицизм як його заперечення. Сентименталізм (у перекладі з французької мови – чутливість) – це літературний напрям, що характеризувався особливою увагою до духовного світу людини, яка за своїми моральними якостями протистоїть бездуховному існуванню представників вищих класів. Сентименталізм виник в Англії з появою роману Л.Стерна «Сентиментальна подорож», який і дав назву новому літературному методу. Сентименталісти своє завдання вбачали в тому, щоб розчулити, зворушити читача.)
- З творчістю якого письменника в зарубіжній літературі був пов'язаний сентименталізм? (З творчістю М. Карамзіна.)

3. Прийом «Картинна галерея»
- Розгляньте репродукції картин і скажіть, у цих роботах зображено події чи почуття? Чи можна зображені мотиви назвати сентиментальними? Чому? (Художники акцентують увагу на глибокі почуття героїнь та їхню зовнішню вроду.)
- Назвіть хоча б одного представника цього напряму. (Г.Ф.Квітка-Основ’яненко.)
- Зверніть увагу на портрет письменника.

ІV. Повідомлення теми й мети уроку (слайд 2)
(Завдання до уроку визначаємо разом з учнями.)
- Що ви очікуєте від уроку?
Епіграф
Я написал «Марусю» и доказал, что от малороссийского языка можно растрогаться ( Г. Квітка-Основ’яненко)
1. Ознайомлення учнів із планом роботи на уроці (слайд 3)
1. Основні віхи життєвого шляху Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка.
2. Літературна діяльність митця.
3. «Маруся» – перша україномовна повість нової української літератури.
4. Ідейно-художній аналіз повісті Г.Ф. Квітки-Основ’яненка «Маруся».

V. Мотивація навчальної діяльності школярів
1. Виразне читання учителем напам’ять рядків із поезії Т.Г.Шевченка «До Основ’яненка» (слайд 4)
…А ти, батьку,
як сам здоров знаєш.
Тебе люде поважають,
Добрий голос маєш…
Утни, батьку, щоб нехотя
На ввесь світ почули,
Що діялось в Україні…

2.Вступне слово вчителя.
З таким захопленням Великий Кобзар відгукнувся про Григорія Федоровича Квітку-Основ’яненка, якого вважають засновником нової української прози, бо він один з перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. На початку ХІХ ст. Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Тому, новій українській літературі конче потрібен був повістяр, і він прийшов з прихарківського села Основи…

VІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Прийом «Уявний монолог» (під час розповіді (перегляду відео) учні створюють «Уявний портрет письменника»)
Учень. Я – Григорій Федорович Квітка, який згодом до власного прізвища додав псевдонім Основ’яненко, народився 29 листопада 1778 року в слободі Основа (тепер вона злилася з Харковом) в сім’ї знатного поміщика-дворянина, відставного прапорщика Федора Івановича Квітки. Був другим сином у родині. Сім’я Квіток була дуже набожна, і мені з перших років життя наполегливо вселяли віру в усемогутнього Бога. Вчився у монастирській школі, де велика увага приділялася релігійному вихованню. Чудово грав на фортепіано і флейті. Краса народної пісні, захоплення майстерною грою кобзарів кликали мене до творення власних музичних творів. Так, наприклад, я написав жартівливу пісню «Грицю, Грицю, до роботи». Ще п’ятнадцятирічним хлопцем батько записав мене в лейбгвардію вахмістром. За тогочасними звичаями, молоді дворяни могли не служити у війську, але чини їм ішли. Наступного року вже в чині капітана я вийшов у відставку. Через два роки був прийнятий у військо, та вже через рік знову подав у відставку, не бувши на службі жодного дня. Так сталося, що деякий час перебував у монастирі. Пізніше обіймав службові посади. Чотири рази обирався повітовим предводителем дворянства (1815–1828), пізніше — суддею (1832–1840) та головою Харківської палати кримінального суду (1840–1843). А далі про мене розкажуть мої друзі.

2. Прийом «Калейдоскоп новин». Повідомлення учнів про цікаві моменти біографії митця (знято на відео)
Повідомлення1
Одного дня 1604 р. до Києва прибився звідкись дід із онуком-сиротою Григорієм. Невдовзі дід помер, а внук прижився. За ніжну вдачу і незвичайну вроду підлітка прозвали Квіточкою, а коли підріс – Квіткою. Згодом у нього закохується горда красуня, дочка київського воєводи, і парубок відповідає палкою взаємністю. Вони потай вінчаються, підмовляють гурт козаків і тікають на вільні землі Лівобережжя. На березі річки Уди засновують поселення – початок майбутнього Харкова й усієї Слобожанщини. Це був прапрадід Григорія Федоровича, що заснував рід Квіток. Родом Григорій Квітка із сім’ї козацької старшини.
Повідомлення 2
Коли він був зовсім малим, годувальниця необачно зірвала на його оці ячмінь; прикинулася жовтуха, і дитина осліпла. Завдяки наполегливому лікуванню і розвитку юного організму захворювання поступово відступало, і через чотири роки раптом зір повернувся. Це сталося в церкві, а тому прозріння було сприйнято як чудо, як милість Божа.
Повідомлення 3
Виростав Григорій в атмосфері глибокої шани до рідної мови, історії, фольклору, мистецтва, що панувала в сім’ї Квіток. Звичаї в родині відзначалися простотою, тут багато читали, постійними були вистави самодіяльного театру, натхненником яких був Григорій, він же виконував головні ролі. Усе це формувало мистецькі смаки юного Квітки, його суспільні погляди, прищеплювало любов до народної поезії, виховувало повагу до простого люду.
У родині Квіток часто бував Г. Сковорода, а відомо, що він відвідував лише однодумців. Може, тому Григорій Квітка вивчає напам’ять вірші видатного філософа й мислителя, байки Гулака-Артемовського, цілі уривки з «Енеїди», читає Ломоносова і Мольєра, Жуковського і Сервантеса — все, що потрапляло йому на очі, любив слухати легенди, повір’я та розповіді про героїчні битви козаків супроти нападників.
Повідомлення 4
В юнацькі роки Квітка закохався в багату шляхтянку, але вона знехтувала його почуттям, що викликало важкі переживання, прагнення сховатися десь від цього безжального світу зі своїм горем. Пробув у монастирі десять місяців. Але веселий і жвавий Григорій важко переносив монастирську нудьгу. У нього поволі визрівав намір залишити монастир.
Повідомлення 5
Повернувшись з монастиря, Григорій Федорович поринув у культурне життя Харкова. На вечорах у дворянському клубі читав напам’ять вірші Сковороди, уривки з «Енеїди» Котляревського, співав романси. Грав на флейті й піаніно, гарно танцював, дотепно розповідав про різні смішні пригоди, талановито виконував комічні ролі в аматорських виставах, писав експромтом вірші дамам в альбом. Незабаром його обрали директором танцювального клубу і розпорядником вечірок.
Повідомлення 6
Енергійний, ініціативний, сумлінний, Григорій Федорович брав активну участь у кожному культурному починанні. Як режисер аматорського театру ставив водевілі, сам писав інтермедії, був актором і музикантом. Пізніше став одним із засновників і директором професійного театру.
Повідомлення 7
Григорій Федорович сприяв організації «Товариства добродіяння», яке, збираючи між заможними людьми пожертвування, допомагало сиротам, удовам, а також людям, що потрапили в скрутне матеріальне становище. На кошти цього товариства та додаткові збори Квітка заснував першу на Слобожанщині жіночу школу — Інститут шляхетних дівчат — і став у ньому керуючим справами. Був також організатором і попечителем першої в місті бібліотеки, членом «Товариства наук» при університеті.
Повідомлення 8
За яку б справу не брався, Григорій Федорович виконував її сумлінно, захоплювався до самозабуття, не шкодував ні сил, ні часу. Нерідко, коли не вистачало коштів для придбання чогось важливого, докладав потрібні суми із своїх скромних достатків. Обіймаючи офіційні посади, Григорій Федорович прагнув викорінювати такі суспільні вади, як казнокрадійство, хабарництво, різне порушення законів поміщиками та чиновниками, захищав інтереси простих людей.
У розквіті творчих сил і планів у липні 1843 року Григорій Федорович захворів на запалення легенів. Помер 20 серпня 1843 року в м. Харкові, похований на Холодній Горі.

3. Прийом «Уявний портрет». Створення уявного портрета митця. (слайд 5)
(У кожного учня на парті – роздрукована картка з орієнтовним планом та завданням.)

- Замість крапок вставте потрібні слова.
Праправнук …, прапрадіда незвичайної вроди юнака, людини дії, однодумця козаків, засновника поселення – майбутнього … й усієї Слобожанщини.
Син багатого … – шанувальник української …, історії, фольклору.
Високоосвічена людина – начитаний, член та натхненник самодіяльного …, композитор, музика; однодумець … .
Послушник Старохарківського … – віруюча людина.
На службі як … не був жодного дня.
Культурно – громадський … – директор … клубу, розпорядник вечірок; засновник оркестру, товариства доброчинників, першої на Лівобережжі вищої … школи, „Українського вісника”, першої … в Харкові.
Духовний ватажок – підтримував молодих … письменників.
Народолюбець. Поширення освіти – основний засіб боротьби за покращання становища … народу.
Повістяр з … – патріот.
- Зачитайте «Уявний портрет».

4. Літературна діяльність Г.Квітки-Основ’яненка . Робота з підручником (слайд 6)
- Розгорніть підручники на с. 120 – 121, прочитайте короткий огляд творчої спадщини Г.Квітки-Основ’яненка і дайте відповіді на питання. (На дошці записано питання)
- У якому віці розпочав літературну діяльність Г.Квітка-Основ’яненко? (У сорокарічному віці.)
- Яку кількість творів різних жанрів він написав російською та українською мовами? (Майже 80.)
- Назвіть драматичні твори митця. («Шельменко-денщик», «Сватання на Гончарівці».)
- Які прозові твори написав Г.Квітка-Основ’яненко? («Салдацький патрет», «Конотопська відьма», «Пархімове снідання», «Сердешна Оксана», «Козир-дівка», «Маруся».)

5. Робота з літературознавчими термінами (слайд 7)
Теорія літератури
Повість — епічний прозовий твір, у якому досить широко описується життя одного чи кількох персонажів протягом тривалого проміжку часу.
Реалізм (від лат. realis — речовий) — один із творчих методів у літературі та мистецтві, що полягає в правдивому об’єктивному і всебічному відображенні дійсності.
Сентименталізм (фр. sentimetalisme, від sentiment— чуття) — напрям у європейській літературі другої половини ХVІІІ — початку ХІХ ст., що характеризується прагненням відтворити світ почуттів простої людини й викликати у читача співчуття до героїв.
Жанри: елегія, ідилія, медитація, послання, щоденник, епістолярний роман, роман-подорож.
Особливості сентименталізму:
- зосередження уваги на внутрішньому світі людини;
- об’єкт зображення – події, які могли зворушити читача;
- герої ідеальні, позбавлені найменших негативних рис;
- персонажі з народу;
- змалювання побуту та звичаїв простих людей, акцент на їхній моральній вищості над панами;
- нездоланні перешкоди на шляху закоханих;
- увага до описів природи;
- наявність пророчої деталі чи епізоду, що натякає на трагічний кінець;
- дуже часто смерть героя від стихійного лиха, хвороби, нещасного випадку.
Учитель. В українській літературі сентименталізм найяскравіше виявився в повістях Г. Квітки-Основ’яненка. Послідовників сентименталізму було дуже мало, тому в самостійний напрям він не розвинувся.
- Ви отримали випереджувальне завдання: прочитати повість «Маруся». Тож, поміркуйте, на чому наголошує письменник у творі, на подіях чи на почуттях людей, викликаних цими подіями?
- А яке почуття виникло між Василем та Марусею?

6. Асоціювання
- Діти, а з чим у вас асоціюється таке поняття, як кохання? (Натхнення, радість, щастя, смуток, біль тощо. Діти відповідають, а вчитель записує на дошці.)

7. Робота над змістом повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся»
7.1. Слово вчителя
У часи Григорія Квітки в середовищі дворян панувала хибна думка, ніби кріпаки наділені «грубою натурою», тому не можуть палко кохати й відчувати силу пристрасті. Український прозаїк вирішив заперечити такий погляд своєю повістю «Маруся». Вважаючи почуття критерієм виміру добра і злі, людини загалом, письменник з позицій гуманіста захищав гідність почуттів простої людини, яка вміє глибоко відчувати і переживати, виявляючи шляхетність своєї душі й моральну вищість.

7.2. Словникова робота. Пояснення слів: ідилія, елегія, скиндячка (слайд 8)
Ідилія – щасливе життя; безтурботне буття.
Елегія – вірш, у якому виражені настрої смутку, меланхолії, задуми та журби.
Скиндячка – стрічка.
- Ви отримали випереджувальне завдання: опрацювати джерела твору, з’ясувати історію написання повісті.
- Назвіть основні джерела твору.

7.3. Джерела твору.
- Дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ ст.
- Усна народна творчість: українські балади, пісні про кохання, весільні пісні, традиційні народні обряди, народні голосіння, фольклорні мотиви любові, розлуки, смерті закоханих.
- Яка ж історія написання повісті?

7.4. Історія написання.
Повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей...». Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань.
Над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь.
Учитель. Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою, крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання_автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції.

VІІ. Закріплення знань, умінь і навичок
1. Ідейно-художній аналіз повісті Г.Ф. Квітки-Основ’яненка «Маруся»

1.2. Експрес-опитування (слайд 9)
- Назвіть головних героїв твору.
- Через що журилися Наум і Настя?
- Де познайомилися Маруся й Василь?
- Чим дівчина не була схожа на інших?
- Як вплинуло кохання на Марусю?
- Що означають слова:”… пов’яжу на голову червону скиндячку і коси покладу; … пов’яжу чорну стрічку, без кіс…”.
- Чому спочатку Наум не погодився на одруження Василя і Марусі ?
- Чому Наум здивувався, коли на Великдень у церкві побачив Василя?
- Через що Василь …”Стоїть як укопаний…. Далі дуже тяжко здохнув, підняв очі до Бога, перехрестився, вдарив поклон …, а далі промовив:” Господи милосердний! … тільки помилуй мою Марусю!”
- Через що і за яких обставин померла Маруся?
- Що просила батьків перед смертю Маруся?
- Як склалася доля Василя після смерті коханої?
1.3. Гра «Так або ні» (слайд 10)
Завдання: вкажіть правильне твердження (так), неправильне – (ні).
1. «Хоч маленьке свято, а він свічечку у церкві поставить, гроші старцям роздасть.» Так автор говорить про Наума Дрота. (так)
2. «Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці – як тернові ягідки, брівоньки – як на шнурочку, личком червона…» Так митець описує Марусю. (так)
3. «Став сам не свій… То був шутливий, жартівливий, а тепер же тобі хоч би півслова промовив.» Таким змальовано у творі Левка Цьомкала. (ні)
4. «Він свитник, хлопець дуже гарний, має гнучкий стан, на сільських дівчат і не дивиться.» Так Олена Кубраківна охарактеризувала Марусі Василя. (так)
5. «… як прийде набор, то, певно, тобі лоб забриють, бо ти сирота, за тебе нікому заступитись…» Ця репліка належить Наумові Дроту. (так)
6. «У нас іде по-божому та по-старосвітськи: він мені закон, а не я йому.» Ці слова належать Марусі. (ні)
7. «… я вас спроводжу аж додому, щоб оборонити вас від собаки…» Ці слова говорить Василь. (так)
1.4. Бесіда за питаннями
- Спробуйте визначити літературний рід, жанр твору.
- Яка тема, ідея та основна думка повісті?
- Як розгортається сюжет твору?
1.5. Робота в парах. Прийом «Композиційний ланцюжок» (учень складає ланцюжок за дошкою)
- Спробуймо скласти композиційний ланцюжок твору. (Експозиція: знайомство з героями твору — родиною Дротів, які жили, віруючи в Бога. Зав’язка: зустріч Марусі з Василем, їх кохання з першого погляду. Кульмінація: смерть Марусі, її поховання. Розв’язка: страждання Василя-ченця в монастирі, його смерть через тугу за милою.)

1.6. Складання схеми «Проблематика твору»
- Які проблеми порушені у творі? (Проблематика повісті «Маруся»: батьки і діти; соціальна нерівність; життя і смерть; пошуки щастя.)

1.7. Визначення ознак сентименталізму та реалізму у творі
Учитель. Спробуймо визначити ознаки сентименталізму та реалізму у творі.
Ознаки сентименталізму в творі: письменник наділяє Марусю й Василя надмірною чутливістю й душевною вразливістю, вводить у повість мотиви віщування серця, смерті з туги за коханим; у зображенні Марусиного батька виявилося прагнення Квітки показати життя селянина в прикрашеному вигляді. Василь, як і Маруся, зображений ідеально як зовні, так і внутрішньо; герої закохуються з першого погляду, не можуть жити одне без одного.
Ознаки реалізму в творі: змалювання картини народного побуту, обрядів і звичаїв; відтворення тяжкого лиха того часу — солдатчини. Устами Наума Квітка-Основ’яненко перший в українській літературі сказав правдиве слово про гірку долю жінки-солдатки, беззахисність сиріт у тогочасному суспільстві.

2. Прийом «Букет кохання». Складання «Букету кохання»
- Пригадайте народні прислів’я та приказки про кохання і на пелюстках квітки запишіть їх.
Людині повинно пощастити тричі: від кого народитися, в кого навчитися, з ким одружитися.
Любов сильніша смерті.
Любов, як перстень, не має кінця.
На любов і смак товариш не всяк
Не поможуть і чари, як хто кому не до пари.
Невесело в світі жити, як нема кого любити.
Де любов, там благодать.
Де любов, там і щастя.
Їж з голоду, а люби змолоду.
Кого кохає, за тим і зітхає.
Любов гори верне.
Хто кохає, той спокою не має.

3. Інсценізація учнями улюбленого уривка з твору Г.Ф. Квітки-Основ’яненка «Маруся»
- Наразі ви подивитеся інсценізацію уривка з твору Г.Ф. Квітки-Основ’яненка «Маруся» у виконанні Коробки Анастасії та Жовтобрюха Данііла й висловите свої міркування, що змінилося, а що збереглося в стосунках закоханих, у ставленні дітей до батьків за майже 200 років від часу, зображеного в повісті «Маруся», до сьогодення.

VІІІ. Підсумок уроку
1. Пояснення змісту епіграфа
- Прокоментуйте епіграф сьогоднішнього уроку «Я написал «Марусю» и доказал, что от малороссийского языка можно растрогаться». Г. Квітка-Основ’яненко
- Чи виправдалися ваші очікування?

2. Рефлексія. Інтерактивна вправа «Мікрофон»
- Продовжіть речення «Мене особливо вразило в повісті…»
https://www.docme.ru/9nYa



Джерело: https://www.docme.ru/0nYa
Категорія: Уроки | Додав: Виктория1972 (01.04.2018) | Автор: МОТЕНКО ВАЛЕНТИНА ІВАНІВНА
Переглядів: 1919 | Коментарі: 4 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 4

Добавил: Виктория1972
Ответ: Вставила в розробку уроку автора.
0

АВТОР РОБОТИ- ВЧИТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ ДЕРГАЧІВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ №3 - МОТЕНКО ВАЛЕНТИНА ІВАНІВНА
Дата публикации: 02.04.2018 в 17:13 Спам[Материал]

 

ble>

 


Добавил: Виктория1972
0

tongue
Дата публикации: 02.04.2018 в 17:10 Спам[Материал]

 

ble>

 


Добавил: Виктория1972
Ответ: Пані Вікторіє, дякую за оперативність. wink
0

Виконано
Дата публикации: 02.04.2018 в 13:25 Спам[Материал]

 

ble>

 


Добавил: [ADM]Irina
0

Пані Віторіє, з Вербною неділею Вас! 
Надайте, будь ласка, дозвіл на скачування презентації.
Дата публикации: 01.04.2018 в 14:45 Спам[Материал]

 

ble>

 

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!